Українські промисловики отримають змогу оновити рибопромисловий флот через лізинг.
Загальний фізичний знос суден рибопромислового флоту досягає 70%, середній вік становить понад 30 років. Тому питання модернізації та розвитку рибопромислового флоту є питанням державного значення.
Про це Голова Держрибагентства Ярема Ковалів заявив 24 грудня на брифінгу в Кабінеті Міністрів України.
Від цього залежить здатність України забезпечувати себе внутрішнім продуктом, дешевшим за імпортну рибу, ефективність використання наявних водних біоресурсів, розвиток українських риболовних підприємств та безпека мореплавства.
Станом на 2015 рік в Судновій книзі України зареєстровано 5035 маломірних риболовних суден. Із них на внутрішніх водоймах України – 2972 судна, в Азовському та Чорному морях 2063 судна. З 2063 суден фактично експлуатуються 380 маломірних суден (від 6 до 12 метрів). Крім того, зареєстровано 110 малотоннажних суден (від 12 метрів до 45 метрів) та 236 великотоннажних риболовних суден (більше 45 метрів). Де з 236 суден фактично експлуатується 110 в Азовському і Чорному морях та 11 суден – в океані. 4 океанічних судна знаходяться в державній власності: ВАТМ «Иван Голубец» – Нова Зеландія; ВАТМ «Професор Михайло Александров» — Нова Зеландія; ВАТМ «А. Слободчіков» — Нова Зеландія; ВАТМ «Капітан Русак» — Мавританія.
Відповідно до інформації внесеної в Державний судновий реєстр України, втрати риболовецького флоту, пов’язані з окупацією Криму становлять 30 риболовних суден та 488 маломірних судна прибережного морського плавання. Своєчасно вжитими заходами, судна «Віка» та «Рибак Херсону» вдалося перереєструвати з Криму в м. Іллічівськ та м. Херсон.
Першими діями Держрибагентства у питанні оновлення рибопромислового флоту було проведення круглого столу 4 грудня «Перспективи розвитку рибопромислового флоту України». Крім того, одностайно погоджено, що стан флоту внутрішніх водойм України та Азово-Чорноморський флот вимагає оновлення. Для цього має бути задіяно спеціальний фінансовий інструмент, що стимулюватиме як національні підприємства-суднобудівники (Завод «Ленінська кузня», Миколаївський суднобудівний завод «Океан», Суднобудівний завод імені 61 комунара, Суднобудівний завод «Лиман», Чорноморський суднобудівний завод та інші), так і покупців – риболовецькі підприємства. Таким інструментом є лізинг, що активно використовується у інших галузях сільського господарства.
«Можливість взяти судно у лізинг дозволить риболовним підприємствам оновити свій флот. Цей фінансовий інструмент є зрозумілим і доступним навіть для невеликих підприємств. Разом з тим, завдяки сприятливим умовам лізингу ми очікуємо зацікавленість з боку риболовних підприємств, що дозволить максимально завантажити виробничі потужності національних підприємств-виробників», — пояснив Ярема Ковалів.
У лютому 2016 року Держрибагентство організовує спеціальну робочу групу, на якій зустрінуться виробники і потенційні покупці риболовецьких суден, щоб сформувати спільну позицію щодо потреб нашого флоту та можливостей виробників. Буде вирішено питання типів, кількості та вартості рибальських суден, оцінка можливостей реалізації програми суднобудування на українських потужностях.
Оксана МИРОНЬКО
